ДОШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ – це ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки сімейного, комбінованого, компенсуючого типу (спеціальні та санаторні), навчально-виховні комплекси тощо.
ОХОПЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ розраховується як відношення загальної чисельності вихованців дошкільних навчальних закладів до загальної чисельності дітей у віці 1–6 років (без дітей, що навчаються у перших класах, організованих у школах), помножене на 100.
ЗАГАЛЬНООСВІТНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ – це школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, навчально-виховні комплекси (об'єднання), санаторні школи всіх ступенів, школи соціальної реабілітації, спеціальні школи (школи-інтернати) а також вечірні (змінні) школи. Загальноосвітні навчальні заклади першого ступеня (початкова школа) забезпечують початкову загальну освіту, другого ступеня (основна школа) – базову загальну середню освіту, третього ступеня (старша школа) – повну загальну середню освіту.
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ – навчальні заклади для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній освіті. Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ ЛІКАРІВ враховано всіх лікарів з вищою медичною освітою на кінець року, які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, освіти, науково-дослідних інститутах, закладах, що здійснюють підготовку кадрів, в апараті управління закладами охорони здоров’я тощо. У цьому показнику враховуються як лікарі-стоматологи з вищою освітою, так і зубні лікарі (дантисти), що мають середню медичну освіту.
У КІЛЬКОСТІ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ враховуються усі особи з середньою медичною освітою (крім зубних лікарів (дантистів)), які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, дошкільних закладах, школах, будинках дитини тощо.
У ЛІКАРНЯНИХ ЗАКЛАДАХ обліковуються ліжка на кінець року, забезпечені необхідним устаткуванням і готові для прийому хворих, незалежно від того, зайняті вони хворими чи ні. У кількості лікарських закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, ураховано всі медичні заклади, що ведуть амбулаторний прийом (поліклініки, амбулаторії, диспансери, поліклінічні відділення лікарняних закладів, лікарські пункти охорони здоров’я тощо).
СЕРЕДНЬООБЛІКОВА КІЛЬКІСТЬ ШТАТНИХ ПРАЦІВНИКІВ охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату. У цій кількості не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), сумісники, а також працюючі за цивільно-правовими договорами. Цей показник обчислюється в середньому за період (місяць, рік):
– за звітний місяць – шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця;
– за рік – шляхом підсумовування середньооблікової кількості найманих працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному році, та діленням одержаної суми на кількість місяців (тобто на 12).
СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
До номінальної заробітної плати не відносяться: грошове забезпечення кадрових військовослужбовців та осіб рядового й начальницького складу, виплати, що здійснюються за рахунок коштів фонду державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, а також сума єдиного внеску, яка сплачується роботодавцем на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розраховується шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці штатних працівників за звітний місяць (період) на середньооблікову кількість штатних працівників та на кількість місяців у періоді.
ПОТОЧНІ РОЗРАХУНКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА 1 СІЧНЯ базуються на даних останнього перепису населення (Всеукраїнського перепису населення 2001 року), до яких щорічно додаються кількість народжених і прибулих і віднімаються кількість померлих і вибулих.
ДО НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих, якщо їх проживання не перевищує 12 місяців.
ДО ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ належить населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх, якщо їх відсутність не перевищувала 12 місяців.
МІСЬКЕ І СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ. До міського населення відносяться особи, які проживають в міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. До міських населених пунктів належать міста республіканського, обласного, районного значення (нині в законодавчих актах вживається поняття міста зі спеціальним статусом, що визначається законами України, республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного, районного значення) і селища міського типу, до сільських – села і селища незалежно від їх адміністративної підпорядкованості. (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 року, №1654-Х "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою", Відомості Верховної Ради Української РСР, 1981р., №12, ст.179).
ВІДОМОСТІ ПРО НАРОДЖЕННЯ, СМЕРТІ, ШЛЮБИ ТА РОЗЛУЧЕННЯ узагальнюються на підставі щорічної статистичної обробки даних других примірників актів цивільного стану. В чисельність народжених включаються тільки народжені живими.
ПОТОЧНИЙ ОБЛІК ШЛЮБІВ І РОЗЛУЧЕНЬ враховує тільки укладання і припинення шлюбів, які оформлені юридично, і не включає випадки припинення шлюбів, якщо розлучення не були оформлені, а також припинення незареєстрованих шлюбів.
ПРИРОДНИЙ ПРИРІСТ (СКОРОЧЕННЯ) НАСЕЛЕННЯ – різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих.
СЕРЕДНІЙ ВІК НАСЕЛЕННЯ розраховується як середня арифметична зважена через ділення загального числа людино-років (сума добутків значень віку, збільшеного на 0,5, на кількість населення у цьому віці) на загальну кількість постійного населення.
ЗЛОЧИНОМ визнається передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне діяння, що посягає на суспільний лад України, його політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
КІЛЬКІСТЬ ВИЯВЛЕНИХ ЗЛОЧИНІВ – виявлені та офіційно зареєстровані суспільно небезпечні діяння, які передбачені Кримінальним кодексом.
ТЯЖКИМИ ЗЛОЧИНАМИ визнаються умисні діяння, що являють підвищену суспільну небезпеку.
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА — громада (спільнота), група людей, які сповідують чи практикують однакову релігію.
КОНФЕСІЯ - особливість віросповідання в межах певного релігійного вчення, а також об`єднання віруючих, послідовників цього релігійного віросповідання. Термін конфесія часто вживається для опису різних християнських церков, наприклад, Православ`я, Католицизму і багатьох варіантів Протестантизму.
Загальноприйняті скорочення:
УГКЦ - Українська греко-католицька церква
УАПЦ - Українська автокефальна православна церква
УПЦ КП - Українська православна церква Київського патріархату
УПЦ - Українська православна церква
РКЦ - Римо-католицька церква
ЖИТЛОВИЙ ФОНД - це сукупність житлових приміщень у житлових будинках, гуртожитках та нежитлових будівлях.
ДО ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ належать будинки одноквартирні, будинки з двома та більше квартирами як масової, так і індивідуальної забудови, а також гуртожитки.
ДО ГУРТОЖИТКІВ належать: житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних та ін.
ДО НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ належать: готелі, ресторани, кафе та подібні будівлі; офісні та торговельні будівлі; будівлі транспорту та засобів зв’язку; промислові будівлі та склади; будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення; будівлі нежитлові інші (будівлі сільськогосподарського призначення, для культової та релігійної діяльності, в’язниці, армійські казарми та ін.).
ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ складається з площі житлових кімнат, підсобних приміщень (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках) і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас – 0,3; лоджій – 0,5; засклених балконів – 0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0.
РІВЕНЬ ОБЛАДНАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ визначає комфортність житла, що характеризується наявністю у житлі водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання, опалення, газопостачання.
ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ - юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури. Закладами культури вважаються театри, філармонії, організації телебачення та радіомовлення, демонстратори фільмів, видавництва, музеї, бібліотеки, клубні заклади тощо.
КЛУБНИЙ ЗАКЛАД – це палац, будинок культури, клуб, народний дім, молодіжний центр, культурно-дозвіллєвий комплекс, центр дитячої творчості, будинок мистецтв, будинок фольклору, будинок народної творчості інший клубний заклад, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань.
БІБЛІОТЕКА - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів та книг, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
БІБЛІОТЕЧНИЙ ФОНД - упорядковане зібрання документів, книг, періодичних видань тощо, які зберігається в бібліотеці. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня та навчальна література, спеціальні види літератури й інші видання.
СПОРТИВНІ СПОРУДИ – це спеціальні споруди для занять фізичними вправами. Спортивними спорудами можуть бути як окремі будівлі, так і комплекси споруд, призначені для оздоровчих і учбово-тренувальних занять, а також змагань з різних видів спорту. До спортивних споруд належать, зокрема, спортивні майданчики та стадіони, плавальні басейни, ковзанки, стрілецькі тири, спортивні зали та ін.
ТУРИЗМ — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.
ТУРИСТ - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
КОЛЕКТИВНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩУВАННЯ - засоби розміщування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні, у яких число місць повинно перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших, ніж одна сім`я, а всі місця підлягають єдиному керівництву й оплаті відповідно до встановлених цін.
ГОТЕЛІ ТА АНАЛОГІЧНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩУВАННЯ - колективні засоби розміщування, що складаються більше ніж з шести номерів; мають єдине керівництво; надають готельні послуги, зокрема обслуговування в номерах, щоденне заправляння ліжок та прибирання кімнат і санвузлів; згруповані в класи і категорії відповідно до переліку надаваних послуг та наявного устаткування і не входять до категорії спеціалізованих закладів. До готелів та аналогічних засобів розміщування відносяться готелі, мотелі, хостели, кемпінги, гуртожитки для приїжджих, туристські бази, гірські притулки, студентські літні табори тощо.
МІСТКІСТЬ ГОТЕЛЮ визначається числом постійних спальних місць.
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩЕННЯ характеризуються виконанням таких функцій, як лікувальна, оздоровча, спортивна, транспортна тощо. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩУВАННЯ - засоби розміщування, що можуть бути безприбутковими, мають єдине керівництво, надають мінімум готельних послуг (крім щоденного заправляння ліжок), не обов`язково мають номери, а можуть мати одиниці житлового типу або колективні спальні приміщення і, крім розміщування, виконують ще яку-небудь функцію (наприклад, лікування, оздоровлення, соціальну допомогу тощо). До спеціалізованих засобів розміщування відносяться санаторії, дитячі санаторії, пансіонати з лікуванням, дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії, санаторії-профілакторії, бальнеологічні лікарні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні, будинки, пансіонати та бази відпочинку, оздоровчі заклади 1-2 денного перебування.
ДИТЯЧІ ЗАКЛАДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ - спеціально організовані або пристосовані заклади, призначені для оздоровлення, відпочинку та розвитку дітей, які працювали влітку відповідного року і надавали дітям послуги з оздоровлення та відпочинку. До дитячих закладів оздоровлення належать позаміські заклади оздоровлення, санаторного типу та дитячі центри. До дитячих закладів відпочинку належать заклади праці й відпочинку, табори з денним перебуванням, позаміські заклади відпочинку та наметові містечка.
САНАТОРІЇ ТА ПАНСІОНАТИ З ЛІКУВАННЯМ - лікувально-профілактичні заклади, що обладнані ліжками і надають реабілітаційне лікування, головним чином, на основі цілющих властивостей природних факторів. Усі вони спеціалізовані і можуть бути одно- або багатопрофільними. У них враховуються ліжка, забезпечені необхідним обладнанням, у місяць максимального розгортання.
БУДИНКИ, ПАНСІОНАТИ, БАЗИ ТА ІНШІ ЗАКЛАДИ ВІДПОЧИНКУ - заклади, що призначені для відпочинку населення, в яких відпочиваючі протягом певного терміну розміщуються і харчуються або тільки розміщуються. Такі заклади можуть діяти протягом цілого року (цілорічні) або протягом сезону (сезонні). Місця враховуються у місяць максимального розгортання.
КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ – інвестиції у придбання або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних та нематеріальних активів. Обліковуються за підприємствами-юридичними особами за територією місцезнаходження (юридичною адресою).
ДО ІНВЕСТИЦІЙ У МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ належать інвестиції у землю, існуючі будівлі та споруди, нові будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва, машини, обладнання та інвентар, транспортні засоби, довгострокові біологічні активи та інші необоротні матеріальні активи, які були придбані або створені для власного використання, уключаючи витрати на капітальний ремонт, поліпшення, вдосконалення, реконструкцію, модернізацію.
ДО ІНВЕСТИЦІЙ У НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ належать інвестиції у придбання або створення власними силами програмного забезпечення, баз даних, прав користування природними ресурсами, майном, прав на знаки для товарів і послуг, на об’єкти промислової власності, авторських та суміжних прав.
ПРЯМА ІНВЕСТИЦІЯ – це категорія міжнародної інвестиційної діяльності, яка відображає прагнення інституційної одиниці - резидента однієї країни здійснювати контроль або істотний вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни. Інвестиція є прямою, якщо капітал/права власності нерезидента складає не менше 10% вартості статутного капіталу підприємства-резидента (або) нерезидент має не менше 10% голосів в управлінні підприємства-резидента. До прямих інвестицій також відносять інвестиції, що отримані на основі концесійних договорів і договорів про спільну інвестиційну діяльність; кредитні ресурси, що надані/отримані в рамках операцій між підприємством прямого інвестування та прямим інвестором. Прямі інвестиції передбачають пряму участь інвестора у виборі об`єктів інвестування і вкладення капіталу.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ – земельні ділянки, які систематично використовують для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу входять рілля (включаючи чисті пари), перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.
РІЛЛЯ – земельні ділянки, які систематично обробляють та використовують під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників та теплиць. До площі ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорано з метою їх докорінного поліпшення та які використовують постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви.
СІНОЖАТІ - сільськогосподарські угіддя, які систематично використовують для сінокосіння.
ПАСОВИЩА – сільськогосподарські угіддя, які систематично використовують для випасання худоби.
БАГАТОРІЧНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ НАСАДЖЕННЯ - це сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав`янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін.
ПЛОЩА БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ – площа відокремлених садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, а також площа під деревами і кущами, які ростуть окремо, незалежно від віку насаджень.
ПЛОЩА БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ У ПЛОДОНОСНОМУ ВІЦІ – площа садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, які досягли плодоносного віку.
ПРОДУКЦІЮ СIЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА представляє продукцiя рослинництва та продукцiя тваринництва.
ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА - вартісне вираження продукції рослинництва та тваринництва, виробленої впродовж певного періоду часу. Включає в себе поряд з товарною продукцією, призначеною для реалізації, продукти сільськогосподарського походження, спожиті у процесі виробництва, а саме насіння і корми, а також роботи, пов'язані з вирощуванням урожаю майбутнього року. До складу продукції сільського господарства не включається вирощування лісових насаджень, продукція рибальства, рибництва, промислова продукція (навіть якщо вона виготовлена сільськогосподарськими підприємствами, наприклад, масло тваринне, олія, сири, консерви тощо) та продукція забою худоби (м`ясо, шкури).
ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ РОСЛИННИЦТВА - вартість сирих продуктів, одержаних від урожаю поточного року, вартість вирощування молодих багаторічних насаджень, зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві у звітному році.
ВАЛОВА ПРОДУКЦІЯ ТВАРИННИЦТВА - вартість вирощування худоби та птиці, вартість сирих продуктів, одержаних у результаті вирощування і господарського використання сільськогосподарських тварин (молока, вовни, яєць, меду і т.д.).
ІНДЕКС СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів сільськогосподарської продукції, вироблених за певні періоди часу, які обрані для порівняння. Для його обчислення обрана формула Ласпейреса.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО – суб`єкт господарювання, який має право юридичної особи, або відокремлений підрозділ юридичної особи, що здійснює систематичну виробничу діяльність у галузі сільського господарства. До складу сільськогосподарських підприємств включають також фермерські господарства.
ПОСІВНА ПЛОЩА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами під урожай поточного року. У посівній площі сільськогосподарських культур враховані площі під озимими культурами, які були посіяні восени попереднього року та збереглися до закінчення весняної сівби; ярими культурами на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих площ і загиблі площі ярих культур, які не були пересіяні; безпокривними багаторічними травами посіву минулих та поточного років, включаючи посів восени попереднього року; у міжряддях садів.
ВИРОБНИЦТВО (ВАЛОВИЙ ЗБІР) ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР - загальний розмір продукції однорічних і дворічних культур, зібраної з основних, повторних, міжрядних посівів. Виробництво зернових і зернобобових культур, насіння соняшнику в період збирання врожаю наведено в початково-оприбуткованій вазі (вага сільськогосподарських культур після збирання), за рік у цілому – у вазі після доробки (початково-оприбуткована вага сільськогосподарських культур за вийнятком невикористаних відходів (втрат післязбиральної обробки: очистка від часток бур`янів та соломи, лушпайок та інших домішок) та втрат при сушінні (доведення зерна до базисних кондицій)).
ВИРОБНИЦТВО (ВАЛОВИЙ ЗБІР) ПЛОДОЯГІДНИХ КУЛЬТУР, ВИНОГРАДУ – загальний розмір продукції, яка зібрана з багаторічних насаджень, незалежно від їх віку, у натуральному вираженні.
УРОЖАЙНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – середній розмір певної продукції рослинництва, отриманої з одиниці фактично зібраної площі, який обчислено як співвідношення валового збору з основних, повторних і міжрядних посівів та фактично зібраної площі цієї культури.
КУЛЬТУРИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ – зернові, технічні (олійні, ефіроолійні, прядивні, лікарські тощо), картопля, овочеві, кормові, квіткові, плодові, ягідні рослини, виноград, які використовують у сільськогосподарському виробництві.
КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ ТА ЗЕРНОБОБОВІ – сільськогосподарські культури, основною продукцією яких є зерно. За видом одержуваної продукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчих культур, у складі якої розрізняють хлібні (пшениця, жито) і круп`яні (гречка, просо, рис), і підгрупу фуражних, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури. Розміри посівів таких культур, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічних особливостей, зумовлених часом сівби, обліковують як посіви озимих культур, що висівають восени та збирають у наступному році, і посіви ярих культур, що висівають навесні та збирають у тому самому році.
КУЛЬТУРИ КОРМОВІ – сільськогосподарські культури, продукція яких використовується на годівлю сільськогосподарським тваринам, у складі яких обліковують такі підгрупи: кормові коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс тощо); силосні культури (окрім кукурудзи) – соняшник, боби тощо; кормові баштанні культури (гарбуз); однорічні трави (вика, сорго тощо); багаторічні трави (конюшина, люцерна, тимофіївка тощо).
КУЛЬТУРИ ТЕХНІЧНІ – сільськогосподарські культури, продукція яких здебільшого призначена для промислової переробки. Серед них за видом продукції, яку одержують, та характером її використання виділяють такі підгрупи: прядивні (бавовник, льон-довгунець, коноплі південні); прянощі та спеціальні технічні культури (цукровий буряк фабричний, тютюн, махорка, хміль тощо); олійні (соняшник, льон-кудряш, соя, гірчиця, рапс тощо); ефіроолійні (кмин, м`ята, коріандр тощо); лікарські (беладона тощо) та інші рослини, які використовують переважно у парфумерії, фармацевтиці або в якості інсектицидів, фунгіцидів тощо; енергетичні рослини.
КАРТОПЛЯ ТА КУЛЬТУРИ ОВОЧЕ-БАШТАННІ – картопля рання і пізня; овочі всіх видів (відкритого та закритого ґрунту), продовольчі баштанні (кавуни, дині), призначені як для продовольчих цілей, так і для промислової переробки.
КІЛЬКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН - показник, що характеризує наявність сільськогосподарських тварин певного виду (загальну або за статевовіковими групами) станом на звітну дату.
ВИРОБНИЦТВО (ВАЛОВИЙ НАДІЙ) МОЛОКА – загальний обсяг фактично надоєного молока від корів, буйволиць, овець, кіз і кобил, інших маток сільськогосподарських тварин.
ВИРОБНИЦТВО М`ЯСА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН – загальна забійна маса (м`ясо, жир-сирець, харчові субпродукти) сільськогосподарських тварин, яка отримана як при реалізації на забій (товарний забій), так і при внутрішньогосподарському забої тварин на м`ясо, незалежно від того, де був проведений забій: безпосередньо на підприємстві.
ВИРОБНИЦТВО ЯЄЦЬ – загальна кількість яєць, які отримані від усіх видів свійської птиці, уключаючи втрачені через бій, псування тощо, а також витрачені для виведення молодняку (інкубація) квочками або в інкубаторі.
ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД - загальна площа земель, що входять в адміністративно-територіальну одиницю. При аналізі земельного фонду розглядаються різні види угідь у складі загальної земельної площі.
ЗЕМЕЛЬНІ УГІДДЯ - це земельні ділянки, що систематично використовуються для певних господарських цілей та відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основу розділення окремих видів угідь є характер використання землі.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ЗЕМЛІ - земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. Ці угіддя є головним засобом в сільськогосподарському виробництві.
ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель цієї категорії не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ – це землі, що зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, що не зайняті лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, а також землі, відведені під смуги відведення; береговими смугами водних шляхів.
ЗАБУДОВАНІ ЗЕМЛІ – це землі, що зайняті об'єктами промисловості, забудовані житловими будинками, дорогами, шахтами, відкритими розробками та будь-якими іншими спорудами, створеними для здійснення різних видів людської діяльності, включаючи території для їх обслуговування.
ВІДКРИТІ ЗЕМЛІ ЗАБОЛОЧЕНІ. До відкритих заболочених земель належать не вкриті лісом земельні угіддя з надмірно зволоженим верхнім шаром земель, який утворився внаслідок систематичного накопичення у ґрунті стоячої води, через атмосферні опади або підйом рівня ґрунтових вод. Але болота можуть утворюватись також в результаті необережної і незваженої діяльності людини. Ознакою заболоченості є факт постійного або тимчасового затоплення земель водою, внаслідок цього утворюється специфічна болотяна речовина - вологий субстракт, який складається, переважним чином, з болотяних мохів, продуктів їх розпаду та іншої рослинності.
ВІДКРИТІ ЗЕМЛІ БЕЗ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ АБО З НЕЗНАЧНИМ РОСЛИННИМ ПОКРИВОМ. Групу відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом складають чотири види угідь, в тому числі земельні території, зайняті: 1) кам'янистими місцями - відкритими територіями, поверхня яких представлена голими скелями, зсувами, галькою, щебенем, тощо; 2) пісками, відкритими землями без рослинного покрову, в ґрунтах яких, за механічним складом, фракція піску перевищує 90%; 3) ярами - рельєфними утвореннями видовженої лінійної форми, що виникли внаслідок ерозійних процесів, глибина яких не менше 1 м, а бокова поверхня не має ґрунтового покриття або воно незначне; 4) іншими відкритими територіями, до яких відносять, переважним чином, солончаки, мочарі тощо.
ВОДНИЙ ОБ'ЄКТ - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт.
ПОВЕРХНЕВІ ВОДНІ ОБ`ЄКТИ – це озера, водосховища, річки, канали.
ВОДОВІДВЕДЕННЯ — послуга, яка передбачає відведення стічних вод з територій промислових, жилих будівель (квартири, приватного будинку) за допомогою інженерних санітарно-технічних приладів та каналізаційної мережі.
ЗВОРОТНІ ВОДИ - води, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
ОЧИЩЕНІ ВОДИ - оброблені стічні води з метою руйнування або видалення з них певних речовин.
ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ВІД СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ - загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок у результаті неповного уловлення й очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди забруднюючих речовин у результаті ерозії ґрунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.і.
ВІДХОДИ - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів та засобів поводження з ними. Небезпечні відходи містять такі речовини, що мають небезпечні властивості: токсичність, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність, високу реакційну здатність, або містять збудники інфекційних хвороб.
ОБРОБЛЕННЯ (ПЕРЕРОБЛЕННЯ) ВІДХОДІВ - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ - остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.
СПАЛЕННЯ ВІДХОДІВ - регульований процес спалення твердих, рідких чи газоподібних відходів при високих температурах.
СПЕЦІАЛЬНО ВІДВЕДЕНІ МІСЦЯ ЧИ ОБ’ЄКТИ - ділянки, спеціально призначені для накопичення, постійного зберігання відходів, на використання яких отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.
ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ЖИТЛА визначається як сума загальної площі нових житлових будівель та приросту загальної площі, отриманої у результаті реконструкції існуючого житлового фонду та інших будівель. Загальна площа житла складається з житлової площі і площі підсобних приміщень. До житлової площі включається площа житлових кімнат: столових, спальних, дитячих та інших житлових кімнат у середині квартири. До підсобних приміщень належать приміщення, розташовані в середині квартири: кухні, коридори, санвузли, ванні і гардеробні кімнати, убудовані шафи й інші приміщення.
ДО ЗАГАЛЬНОЇ ПЛОЩІ ПРИЙНЯТОГО В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЖИТЛА включається загальна площа прийнятого в експлуатацію житла відповідно до порядків (наказ Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95 та від 24.06.2011 № 91) та Тимчасового порядку (постанова КМУ від 09.09.2009 № 1035).
ДО ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ належать будинки одноквартирні, будинки садибного типу, будинки з двома та більше квартирами як масової, так і індивідуальної забудови, а також гуртожитки. До гуртожитків належать: житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних і таке інше.
РОЗДРІБНИЙ ТОВАРООБОРОТ ПІДПРИЄМСТВ (ЮРИДИЧНИХ ОСІБ) визначається як обсяг продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгову мережу і мережу ресторанного господарства всіма діючими підприємствами, а також промисловими, транспортними та іншими неторговими підприємствами безпосередньо населенню через касу підприємства. Крім того, до роздрібного товарообороту включається продаж через торгову мережу установам, організаціям і підприємствам продовольчих товарів для харчування обслуговуваних ними груп населення (у санаторіях, дитячих закладах, лікарнях та ін.).
ДО ОБ`ЄКТІВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ включені об`єкти торгової мережі (крамниці, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції), які є на самостійному балансі, а також ті, що перебувають на балансі підприємств-юридичних осіб.
ЕКСПОРТ ТОВАРІВ – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
ІМПОРТ ТОВАРІВ – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.
САЛЬДО ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ – різниця між вартістю експорту і імпорту товарів.
ВАРТІСТЬ ЕКСПОРТУ ПОСЛУГ – вартість окремого виду послуги, наданої українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб’єкту господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.
ВАРТІСТЬ ІМПОРТУ ПОСЛУГ – вартість окремого виду послуги, наданої українському суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктом господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.
САЛЬДО ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ – різниця між фінансовими надходженнями (як оплата за надані послуги українськими резидентами) й витратами (як оплата за отримані українськими резидентами від нерезидентів послуги) за певний проміжок часу. Перевищення обсягу надходжень фінансів свідчить про позитивне сальдо, перевищення обсягу витрат – про негативне.
Статистичні дані щодо основних показників діяльності підприємств за їх розмірами розраховано за критеріями великих, середніх, малих та мікропідприємств, визначеними у Господарському кодексі України в редакції від 22.03.2012.
МАЛІ ПІДПРИЄМСТВА - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
КІЛЬКІСТЬ ЗАЙНЯТИХ ПРАЦІВНИКІВ визначається з урахуванням штатних, позаштатних і неоплачуваних (власників, засновників підприємства та членів їх сімей) працівників підприємства.
КІЛЬКІСТЬ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ визначається з урахуванням штатних та позаштатних (працюючих за договорами та за сумісництвом) працівників підприємства.
ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, ПОСЛУГ) визначається за ціною продажу відвантаженої готової продукції (товарів, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунку з покупцями (замовниками) документах (уключаючи продукцію (товари, послуги) за бартерним контрактом), за вирахуванням ПДВ.
ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДО ОПОДАТКУВАННЯ (ПРИБУТОК, ЗБИТОК) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
РІВЕНЬ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ розрахований як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності підприємств.
ВАЛОВИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ визначається як сума валової доданої вартості усіх видів економічної діяльності в основних цінах, включаючи чисті податки на продукти.
ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ включають обсяг нарахованих у грошовій та натуральній формі: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших поточних трансфертів.
НАЯВНИЙ ДОХІД – це максимальний обсяг доходів, які можуть бути використані домашніми господарствами на придбання споживчих товарів та оплату послуг. Вони включають заробітну плату, прибуток, змішаний доход, сальдо доходів від власності, соціальні допомоги, інші одержані поточні трансферти за виключенням сплачених, зокрема поточних податків на доходи та майно.
РЕАЛЬНИЙ НАЯВНИЙ ДОХІД – це наявний дохід, визначений за виключенням впливу цін.
ІНДЕКС ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ розраховується відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері за Методикою, затвердженою наказом Держкомстату від 02.08.2005 №224 (у редакції наказу Держстату України від 14.03.2013 №91). Розрахунок індексу базується на даних про динаміку виробництва за постійним набором товарів-представників та структурі валової доданої вартості за базисний рік.
З 2013 року розрахунок індексу здійснюється за видами діяльності в секціях "B", "C", "D" (крім групи 35.3) відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010). За базисний прийнято 2010 рік.
ВИРОБНИЦТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ У НАТУРАЛЬНОМУ ВИРАЖЕННІ показане по валовому випуску продукції, тобто разом з продукцією, використаною для подальшої переробки в межах одного підприємства. Дані щодо виробництва продукції з 2011 року надані за Номенклатурою продукції промисловості, яка гармонізована зі Статистичною класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (СРА), базується на Переліку продукції для європейської статистики виробництва (PRODСOM) та враховує положення зі статистики енергетики.
ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, ПОСЛУГ) визначається за ціною продажу відвантаженої готової продукції (товарів, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах (уключаючи продукцію (товари, послуги) за бартерним контрактом). Дані щодо обсягів реалізації за видами промислової діяльності сформовано за однорідними продуктами.
Річні дані щодо обсягів реалізованої продукції за результатами структурного обстеження підприємств сформовано за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), короткострокові (на підставі місячної звітності) – за вирахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо).
ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН (ІСЦ) – показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Відображає зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
РОЗРАХУНКИ ІСЦ проводяться на основі даних про ціни, одержаних шляхом реєстрації цін (тарифів) на споживчому ринку, та даних національних рахунків щодо витрат домогосподарств на кінцеве споживання по країні в цілому на рівні розділів, груп і класів за Класифікацією індивідуального споживання за цілями. Для подальшого розподілу використовується деталізована інформація щодо споживчих грошових витрат домогосподарств за результатами обстежень умов життя домогосподарств.
РЕЄСТРАЦІЯ ЦІН – метод збору інформації про ціни на товари (послуги), що включені до споживчого набору за вибірковою сукупністю підприємств торгівлі, сфери послуги, ринків і сезонних ярмарок з продажу продовольчих товарів.
СПОЖИВЧИЙ НАБІР ТОВАРІВ (ПОСЛУГ)-ПРЕДСТАВНИКІВ – репрезентативно відібраний перелік товарів та послуг, що найчастіше споживаються населенням. Визначається централізовано і є єдиним для всіх регіонів країни.
ТОВАР (ПОСЛУГА)-ПРЕДСТАВНИК – сукупність продуктів, які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням і мають однакові тенденції щодо зміни цін.
